Михайло Білас — плідний і багатогранний художник. Його руками ткались килими, верети, гобелени, ліжники, а також вишивані серветки, доріжки, подушки. Він — майстер текстильної пластики, образно виразних іграшок та декоративних квітів, автор неперевершених сюжетних панно та аплікацій. Водночас він і тонкий кольорист, "композитор кольору".
На його стиль і майстерність вплинули досвід і культура ткача, вишивальника, живописця, графіка і народного майстра. Твори Михайла Біласа в галузі вишивки відзначаються свіжим, оригінальним вирішенням. Художник звертається до традицій української вишивки, але пропускає їх крізь своє світобачення.
Вже четвертою сотнею власноручно виконаних праць вичислюється творчий доробок митця. Його твори житимуть в єдиному екземплярі. Усе це він створить власними руками — від ескізу, натягування ниток основи на верстат до останнього його стукотіння.
Народився великий сучасний художник у селі Креховичі на Івано-Франківщині 1 серпня 1924 р. У 27 років батька — лісничого в третьому поколінні — перевели на Дрогобиччину у село Ведмеже. Михайло закінчив Дрогобицьку гімназію, потім вчився в хореографічній студії. Мав чудовий голос. Навчився добре танцювати.

Закінчивши клас вокалу, пішов відразу на другий курс художнього училища І. Труша у Львові. У 29 років знову став студентом відділення художнього текстилю Львівського інституту ужиткової і декоративної майстерності (нині це Академія мистецтв). Шість років напруженого навчання, яке закінчив 1959 р. вже зі званням "Народний художник України" (1955). З 1959 по 1973 рр. старший і головний художник-модельєр будинків моделей у Львові, Харкові, Києві. З 1967 р. член Львівської Спілки художників України.
Пишноту зробленого цим українським художником з тріумфом побачив світ 1960 р. на міжнародній виставці в Делі. Через рік виставки відбулися у Польщі, Болгарії, Канаді, Франції, Німеччині, Румунії... Лише вдома, в СРСР, у місті Львові, виставка Біласа відбулася через сім років. Потім — у 1970, 1977, 1984, 1991, 1992, 1999 рр.; у Києві — в 1978, 1992 рр., Умані, Каневі — 1978 р., Івано-Франківську — 1979 р., Дрогобичі — 1986 р., Харкові — 1991 р., Коломиї — з 1971 по 1999 — шість щорічних виставок; у Москві — в 1971, 1972 рр., у Бельгії, Югославії, Тарту — 1972 р. Польща організувала ще одну виставку 1991 р.