Хронічний гастрит із секреторною недостатністю у фазі ремісії.
Хронічний гастрит із збереженою та підвищеною секрецією, гастро - дуоденіт у фазі ремісії.
Рефлюкс з езофагітом, больова, диспепсична та змішана форма, легка та середня ступені у фазі ремісії.
Виразкова хвороба шлунку, дванадцяти палої кишки у фазі ремісії без моторної недостатності шлунку, без схильності до кровотеч, пенетрацї та злоякісного переродження.
Хвороби оперованого шлунку (після операцій з приводу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки) з наявністю демпінгу – та гіпоглікемічного синдрому легкого та середнього ступенів, гастриту культі шлунку, не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання.
Хронічні коліти та ентероколіти різної етіології, легкого та середнього ступенів.
Холецистит, холангіт (ангіохоліт) різної етіології без схильності до частих загострень, без явищ жовтушності.
Дискінезія жовчовивідних шляхів і жовчевого міхура.
Жовчнокам’яна хвороба без приступів печінкової коліки за виключенням форм ускладнених інфекцією, а також, що вимагають хірургічного втручання (множинні або великі одиничні конкременти, закупорка жовчних протоків).
Жовчекам’яна хвороба, стан після оперативного втручання на жовчевих шляхах при задовільному стані не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання.
Панкреатит хронічний, латентний і рідко рецидивуючий у стадії стійкої ремісії, з не різко вираженим больовим синдромом і нормальною активністю амілази крові.
Дискінезія товстої кишки.
Захворювання урологічного профілю
Хронічний пієлонефрит (первинний, вторинний) у стадії ремісії, із задовільною функцією нирок.
Хронічний (первинний, вторинний) цистит в стадії ремісії.
Хронічний простатит, хронічний везикуліт в стадії ремісії при обмеженому інфільтраті, без залишкової сечі.
Хронічний пієлонефрит єдиної нирки із задовільною функцією.
Хронічний пієлонефрит після органозберігаючих операцій на нирках і сечовивідних шляхах – через 1-1,5 місяці після оперативного втручання. Сечокам’яна хвороба в стадії ремісії: а) Камені нирок, верхніх і нижніх сечових шляхів, розміри і форма яких дозволяють сподіватися на їх спонтанний вихід; б) Сечокам’яна хвороба з відходженням каменів (хронічне каменевиділення); в) Стан після несхідного або висхідного літоїзу, екстракорпоральної нефролитотрипсії, хірургічного і інструментального виведення каменів нирок, сечових шляхів – через 1-2 місяці після втручання. г) Камені аномальних нирок без різкого порушення уродинаміки. д) Стан після нефректомії з приводу нефролітіазу і його ускладнень – через 4-5 місяців після втручання.
Рубцеві звуження стравоходу і кишок з порушенням прохідності, стриктура загального жовчного протоку і протоку жовчного міхура.
Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, а також виразкова хвороба ускладнена стенозом воротаря, повторними кровотечами за останні 8-10 місяців, пенетраця виразки, підозра на малингізацію, хвороба Золінгера-Елісона.